- попутати
- 1) стрено́жить, диал. спу́тать2) перен. попу́тать
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
попутати — аю, аєш, док., перех. 1) Зв язати, стягнути путами ноги коня (передні з однією задньою або тільки передні); стриножити. 2) розм., рідко. Те саме, що поплутати. •• Біс попу/тав про несвідомо зроблену недоречність, негативний вчинок … Український тлумачний словник
попутати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попутаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до попутати. || попу/тано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., розм., рідко. Поплутаний, переплутаний … Український тлумачний словник
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
поґматвати — матвам, ваш, Пр. Поплутати, попутати, позмінювати, попереставляти без порядку … Словник лемківскої говірки